Вік майбутніх першокласників регламентовано статтею 20 Зако­ну України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV, в якій зазначено, що зарахування учнів до загальноосвіт­ніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з шести років.

         Разом з тим, звертаємо увагу на те, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628-ІП право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям ві­ком від двох місяців до шести (семи) років. Отже, якщо дитина досягла шестирічного віку, дошкільні навчальні заклади не можуть відмовити батькам у подальшому отриманні їхньою дитиною дошкільної освіти.

         Приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про прийом дітей до 1 класу за­гальноосвітніх навчальних закладів» від 7 квітня 2005 р. № 204.

         Загальноосвітні навчальні заклади приймають дітей на навчан­ня відповідно до визначеної території обслуговування. За наяв­ності вільних місць дитина може навчатися і в інших навчальних за­кладах.

         Для зарахування дитини до першого класу батькам чи особам, які їх замінюють, потрібно подати до загальноосвітнього навчально­го закладу такі документи:

-   заяву на ім’я директора;

-   копію свідоцтва про народження дитини;

-   медичну картку встановленого зразка.

         До спеціалізованої школи (школи-інтернату) з поглибленим вивченням окремих предметів приймання дітей здійснюється не­залежно від території обслуговування.

         Приймання дітей, які вступають до першого класу спеціалізо­ваної школи (школи-інтернату), проводиться протягом періоду, ви­значеного навчальним закладом, після співбесіди з дитиною у присутності її батьків або осіб, які їх замінюють, згідно з Інструк­цією про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихован­ців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки Украї­ни від 19 червня 2003 р. № 389 та зареєстрованої у Мін’юсті 4 липня 2003 р. за № 547/7868.

         Співбесіда з дитиною, яка вступає до першого класу спеціалізо­ваної школи (школи-інтернату), повинна охоплювати виконання спеціальних діагностичних завдань для перевірки рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеці­алізації закладу.

         Такі завдання розробляє педагогічна комісія на основі матері­алів, запропонованих центрами практичної психології та соціальної роботи (психологічними службами), а затверджує директор на­вчального закладу за погодженням із відповідним органом управ­ління освітою.

         Не допускається перевірка знань та умінь дитини понад обсяги державних вимог навчально-виховних програм дошкільного на­вчального закладу. Не можна перевіряти вміння читати, писати, раху­вати тощо, оскільки формування цих навичок відбувається у процесі навчання дитини у початкових класах за чинними навчальними про­грамами для 1 -4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

         Приймання дитини має проводитись вчителем початкових кла­сів та психологом у формі доброзичливої співбесіди, що триває не більше 30 хвилин, у присутності батьків або осіб, які їх замінюють.

         Оскільки навчання учнів першого класу здійснюється з ураху­ванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їхніх вікових та індивідуальних можливостей, слід зазначити, що готов­ність до систематичного навчання визначається взаємозв’язаними компонентами: фізичною (станом здоров’я і фізичним розвитком дитини), інтелектуальною і особистісною готовністю.

         Фізична готовність дитини до школи визначається медичними працівниками і записується у медичній картці.

         Особистісна готовність характеризує:

-          уміння дитини орієнтуватися у навколишньому світі;

-          ставлення дитини до школи;

-          самостійність дитини, її активність й ініціативність, сформованість потреби у спілкуванні, вміння встановлювати контакти з однолітками і дорослими.

         Про інтелектуальну готовність дитини до школи свідчить відповідний рівень розумового розвитку, зокрема таких пізнаваль­них психічних процесів, як сприймання, мислення, пам’ять, уява, увага, мовлення, а також відповідний рівень знань дитини.

         Шкільний психолог та вчитель вивчають індивідуальні особ­ливості дитини з метою найефективнішого впливу на її всебічний розвиток та виховання у процесі навчання після зарахування до першого класу.